Доповідь на тему icon

Доповідь на тему




Скачати 107.95 Kb.
НазваДоповідь на тему
Дата конвертації21.02.2013
Розмір107.95 Kb.
ТипУрок
джерело



Доповідь на тему:


Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку. Принципи та методи виробничого навчання”


Підготувала старший майстер ЖПЛТТ

Бліндер Зінаїда Миколаївна

Серед багатьох педагогічних професій є одна особлива – майстер виробничого навчання. Її назва на перший погляд є звичайною і простою. Та подивитись глибше в її сутність, осмислити значення кожного слова , то виявляється, що мова йде про одну з найскладніших, найвідповідальніших професій.

Чому? Тому що майстер у ПТНЗ – це педагог, основний організатор виробничого навчання учнів, їхній наставник, вихователь. Йому повинні бути притаманні високий професіоналізм, компетентність, глибокі педагогічні і виробничі знання, володіння найскладнішими вміння і навичками на рівні останніх досягнень, любов до вихованців і милосердя, доброта та чуйність. Безумовно, цей педагог має бути справжнім майстром з професії, якої він навчає юнаків та дівчат. Та поряд з цим він повинен мати психолого – педагогічну підготовку. Без знань з психології та педагогіки, зокрема з дидактики й теорії виховання, без володіння педагогічними технологіями неможливо здійснювати навчально – виховний процес.

Тому діяльність майстра в/н повинна бути спрямована на підготовку компетентного висококваліфікованого конкурентоспроможного робітника з необхідним набором особистісних якостей що оптимально задовольняють потреби ринку й суспільства.

Урок – динамічна форма організації навчального процесу певного складу учнів під керівництвом майстра виробничого навчання, яка включає зміст, форми, методи, засоби навчання для вирішення завдань освіти, виховання і розвитку учнів в процесі навчання. Це педагогічний витвір, а тому він повинен відрізнятися цілісно внутрішнім взаємозв’язком всіх структурних елементів, єдиною логікою діяльності педагога і учнів.

Сьогодні урок залишається основною формою організації навчальної діяльності, тому що відображає цілісний процес навчання в органічному поєднані з іншими традиційними формами організації навчальної роботи: позаурочна діяльність учнів, проведення конкурсів, дослідницька діяльність. Але з іншого боку, цілісність уроку характеризується взаємообумовленістю цілей, змістом навчання, методами та способами його реалізації.

Сучасний урок відрізняється від традиційного цілями, змістом, методами та засобами реалізації, рівнем активізації діяльності учнів, структурою, темпами, насиченістю ТЗН, тощо.

^ Що таке сучасне навчання?

Це навчання – мета якого розвиток гнучкого професійного мислення учнів, а знання є умовою реалізації цієї мети. Обов’язковими умовами такого навчання є висока активність учнів у навчальному процесі, опора на їхній суб’єктивний досвід, створення на уроках проблемних ситуацій.

Основними елементами сучасного уроку виробничого навчання мають бути практична діяльність учнів, аналіз практики, дослідження і пошук.

Ефективність сучасного уроку залежить від багатьох причин, тому що являє собою складну процесуальну психолого – педагогічну систему. Але головне полягає у осмисленні мети кожного уроку, до тих пір поки педагог, готуючись до уроку, не буде чітко уявляти, чому він повинен конкретно навчити, з чого починати і продовжувати розвивати і виховувати своїх учнів, говорити про реалізацію задач навчання не доводиться.

^ Які ж вимоги ставляться до сучасного уроку?

1.Творче виконання програмно – методичних вимог до уроку, грамотне визначення типу уроку і його змісту в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2. Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку. Забезпечення виконання поставлених завдань та економне використання часу на уроці.

Вибір форм, методів, засобів навчальної діяльності.

3. Розширення арсеналу вибору методів, оптимальне поєднання різних методів.

4. Педагог – організатор пошукової роботи навчальної діяльності.

5. Залучення учнів до навчально – пізнавальної діяльності. Учень – дослідник і практик на уроці.

6. Проблемність, як основа навчання.

7. Диференційований підхід до навчальних можливостей учнів.

8. Облік реальних можливостей учнів групи, цілеспрямована ліквідація прогалин у знаннях.

9.Продумування і розв’язування навчальних завдань та психологічного розвитку.

10. Концентрація уваги учнів, використання міжпредметних зв’язків з метою формування цілісно наукової картини світу та економії часу.

11. Максимальна зворотна інформація від учнів.

12.Формування у учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

Вибір структурних елементів визначається цільовою настановою. На методичному рівні слід розрізнити мету уроку і комплекс завдань, що впливають на побудову уроку, на корегування змісту матеріалу і на організацію діяльності учнів. Усвідомлення й успішне впровадження в практику роботи діяльнісного підходу, забезпечення активної і самостійної роботи учнів при використанні в побудові уроку методів пізнавального процесу вимагають перегляду майстром виробничого навчання підготовки до уроку.

В сучасному уроці надзвичайно важливо продумувати кожен окремий елемент. Необхідно вміти визначати педагогічні ситуації, що ведуть до розпізнання, упорядкування і систематизації знань, виявлення і пояснення суті досліджу вального, перетворення і застосування знань на практиці.

В уроці виробничого навчання розрізняють зовнішню і дидактичну структуру. Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж, поточний і заключний. (Схема плану уроку виробничого навчання додається).

Дидактична структура містить цільову установку на урок, актуалізацію знань і досвіду учнів, формування орієнтовної основи дій учнів і відпрацювання нових способів дій, застосування засвоєних способів дій, підбиття підсумків.

Особливістю сучасного уроку є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві. Це вимагає активізації можливостей учня замість переказування абстрактивної ”готової” інформації.

Такі уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Все це залежить від стилю роботи конкретного майстра виробничого навчання. Особлива ж увага на сучасному уроці приділяється мотивації.

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорю вальної теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що зараз і навіщо він робитиме. Без цього не буде ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Як правило, матеріал, який використовується під час мотивації, підсумовується і стає місточком для представлення теми уроку. Мотивація займає не більше 5% часу заняття.

Ще хотілося б зупинитися на найважливішому компоненті сучасного уроку:

рефлексії (від лат. – рефлексіо – відображення) – здатність психіки усвідомити, чого вони навчилися відображати навколишню дійсність і самого себе ( саморефлексія). Вона дає можливість учням і майстру:

– усвідомити, чого вони навчилися;

– оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;

– порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції;

– майстру – побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється в різних формах у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, письмовій та усній формах.

Рефлексія і підведення підсумків інтерактивної вправи займає 5 – 15 хв. Рефлексія уроку має місце і на заключному інструктажі уроку виробничого навчання. Саме тут проясняється зміст проробленого, підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєнні, встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться їм у майбутньому. Рефлексія тісно пов’язана з постановкою мети. Формулювання учням мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.

Рефлексія заключного інструктажу займає 20% часу заняття.

Усім відомо, що повноцінна робота майстра неможлива без планування уроків. Особливо це стосується молодих майстрів. Розробка плану уроку та його дотримання дозволяє більше ефективно використати час уроку, відповідно структурувати його, що відіб’ється на структурності знань учнів. Хочу зауважити, що велике значення на уроці має організація навчальної діяльності навколо основної мети, яка повинна бути досягнута на кожному уроці. З цієї точки зору, такою метою є підготовка учня до самостійної роботи. Виходячи з позицій діяльнісного підходу, реалізація цієї мети може бути названа основним законом уроку. Саме виконання цього закону є необхідною умовою запобігання перевантаження учня і його відставання в темпах засвоєння навчального матеріалу.

Наслідком основного закону уроку є парадокс підготовки, який полягає в тому, що урок слід готувати не з початку, а з кінця, з визначення змісту і обсягу домашнього завдання. Далі урок планується так, щоб учень був повністю підготовлений і до виконання визначеного завдання і до перевірки знань. Таким чином, початок певного уроку має бути спланований при підготовці попереднього.

^ Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять.

Готуючись до уроку майстер виробничого навчання повинен:

– проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків, та внесення змін і доповнень у наступний урок;

– визначити основну дидактичну мету уроку;

– визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;

– скласти план уроку;

– підготувати науково – технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;

– намітити практичні та навчально – виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

– підготувати дидактичне матеріально – технічне забезпечення уроку;

– визначити міжпредметні зв’язки, та прийоми їх реалізації на уроці;

– визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження та виправлення;

– приготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності;

– визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;

– спланувати методику та форму контролю якості З,У,Н, учнів на уроці.


^ Принципи виробничого навчання

Під принципами розуміють головні нормативні положення, передумови певної науки, теорії, концепції, галузі, практики. Принципами навчання відповідно називають нормативні вихідні положення, на які слід спиратися педагогам у процесі навчання учнів. Виробниче навчання, як складова частина професійної підготовки учнів ПТНЗ також підлягає дії цих принципів. Основним джерелом для чіткого формулювання принципів виробничого навчання є узагальнення масового педагогічного досвіду, втілення у педагогічну практику результатів науково – педагогічних досліджень.

  1. ^ Принцип науковості і доступності виробничого навчання.

Принцип науковості потребує введення в зміст навчання науково достовірних знань, що відповідають сучасному станові науки, техніки, технології, а також рівневі розвитку і можливостям учнів.

Доступність навчання передбачає, що складність змісту освіти має зростати поступово, відповідно до пізнавальних можливостей учнів. Діалектична суперечність між принципами науковості і доступності розв’язується так: навчальний матеріал будується з урахуванням сучасного рівня науки, але при цьому він не може бути ні надто легким, ні надто важким. Зміст навчання треба будувати таким чином, щоб створити умови для постійного успішного подолання труднощів учнями.

У конкретній педагогічній ситуації доступність досягається відповідними методами з урахуванням рівня підготовки учнів даної групи до навчання, їх пізнавальних можливостей, загального розвитку, індивідуальних особливостей, реалізація принципу доступності в поєднанні з усіма іншими принципами – основа сучасного підходу до оптимізації навчання.

  1. ^ Принцип самостійності і активності учнів:

  • полягає у створенні умов для виявлення вихованцями пізнавальної самостійності і творчої активності в процесі засвоєння знань та застосування їх на практиці.

Самостійна пізнавальна діяльність учнів може бути репродуктивною ( виконавчою ) або пошуковою ( творчою). При цьому самостійна діяльність учнів здійснюється під керівництвом майстра, що певною мірою впливає на неї. Активність учнів у навчанні тісно пов’язана з самостійністю. Щоб підвищити активність, треба навчати учнів не тільки слухати, а й осмислювати матеріал, фіксуючи його у вигляді плану, виділити головне у змісті, відображаючи його в схемах, алгоритмах дій, опорних конспектах. Найвищу пізнавальну самостійність і активність учні проявляють у процесі проблемного навчання, коли вони самостійно формулюють проблеми, планують і відшукують способи розв’язання цих проблем, а знайшовши їх – аналізують результати. Вершина творчості – створення нового продукту діяльності – раціоналізаторська пропозиція. Формуванню вмінь і навичок самостійної активності учнів сприяє використання ділових дидактичних ігор.

^ 3. Принцип наочності базується на законах чуттєвого пізнання світу людиною за допомогою органів зору, слуху, нюху і смаку. Психологи і педагоги стверджують, що понад 90% інформації людина сприймає зором. Але дослідження сучасних дидактів (Л.В.Занкова, А.І.Зільберштейна) свідчать, що в навчанні потрібно поєднувати будь – яку наочність зі словом. Та однобічно принцип наочності не може використовуватись, а лише за умови органічного зв’язку з іншими дидактичними принципами: самостійності і активності, науковості та доступності, зв’язку теорії і практики.

Системність мислення передбачає розгляд предмета думки у всебічних зв’язках, тому основою системності є поєднання всіх принципів.

^ 4. Принцип послідовності є одним з провідних поряд з доступністю в процесі корекційного навчання, зокрема на початку І курсу, коли потрібно швидко створити базу для подальшого успішного оволодіння знаннями.

^ 5. Принцип свідомості і міцності засвоєння знань, умінь та навичок визначає умови для глибокого осмислення фактів, узагальнень, способів дій, міцного засвоєння основних понять, законів, теорій, формування умінь і навичок на практиці.

На І курсі у багатьох учнів ПТНЗ слабка чи й зовсім відсутня мотивація навчання і позитивного ставлення до процесу засвоєння знань та набуття вмінь. Для стимулювання інтересу учнів до навчання доцільно проводити пізнавальні і дидактичні ігри, дискусії, створювати ситуації емоційно – моральних переживань, опори на навчальний та життєвий досвід учнів, пізнавальної новизни. З перших днів навчання для таких учнів слід створювати атмосферу психологічного комфорту в оцінці їхніх знань.

Важливими способами досягнення міцності знань є виділення головного в матеріалі, концентрація на ньому основної уваги учнів, його осмислення, вивчення, запам’ятовування головного як у вигляді схем, формул, так і в розгорнутому вигляді; повторення, узагальнення, систематизація знань.

У забезпеченні свідомості та міцності знань і умінь учнів винятково важливе значення має індивідуальне навчання. Про те слід абсолютизувати індивідуалізацію на уроках. Добрий навчальний ефект дає лиш поєднання індивідуального підходу з активною участю учня в груповій, зокрема бригадній діяльності.

^ 6. Принцип зв’язку теорії з практикою навчання з життям орієнтує на реалізацію системних зв’язків усіх загальноосвітніх і спеціальних предметів, тобто теоретичного навчання і фахового виробничого. Даний принцип вимагає поряд з розумінням науково обґрунтованих прогресивних технологій і вміння бачити небажані наслідки виробничої діяльності за певною професією, уміння запобігати їм, а в разі потреби – корегувати ситуацію.

В процесі виробничого навчання потрібно орієнтувати учнів на постійне фахове самовдосконалення, а також підвищувати їх технічний рівень, заохочувати прагнення до вивчення передових технологій і новацій, нових підходів до праці в ринкових умовах.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Доповідь на тему iconЗаявка учасника всеукраїнської наукової конференції
Форма участі (усна доповідь, стендова доповідь, тільки публікація тез, тільки участь)

Доповідь на тему iconВідгук на доповідь викладача фізичної культури Соломахи Д. В
Формування здорового способу життя засобами спортивно-масової та фізкультурної роботи”

Доповідь на тему iconЗвітна доповідь про роботу Молодіжної ради
Програми підтримки молодих членів профспілки залізничників і транспортних будівельників України

Доповідь на тему iconРеферат на тему: Тема реферату

Доповідь на тему icon«Теоретична фонетика» (для студентів 3 курсу спеціальність «англійська мова-історія»)
Підготувати доповідь за однією з запропонованих тем до семінару-міні-конференції

Доповідь на тему iconВідгук на доповідь викладача біології Черкашиної Н. В. м. Ізюм
Формування екологічного світогляду учнів птнз та його місце в становленні загальної культури майбутнього робітника.”

Доповідь на тему iconСеминар на тему
Для участия в этом мероприятии просим заполнить регистрационную форму и направить

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lib.selyam.net 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи